Шевченкові

Я  запалю  свічу,  що  давно  вже  заплакана  воском,
Хай  горить  в  Твою  честь,  і  ніколи  у  серці  не  гасне,
Хай  відлунням  у  нас  –  в  українцях  –  звучать  Твої  кроки
І  безсмертні  слова,  що  Ти  в  спадок  лишив  нам,  Тарасе.

Не  вернути  тих  днів,  де  Ти  жадно  боровся  за  волю,
Але  спогад  про  те  у  історії  закарбувався.
І  забути  Твій  глас  «Заповіту»  собі  не  дозволю,
Як  і  Ти  не  дозволив  забути  Вкраїну,  Тарасе.

Проронивши  свій  світ  по  засланнях,  полонах  і  тюрмах,
Ти  зітер  сто  границь  поміж  нами,  Тобою  і  часом,
Хай  зникає  зла  тінь  із  народу  Твого  рабства  й  глуму,
Ти  ж  для  нього  зробив  надможливе,  великий  Тарасе.

Я  запалю  свічу.  Хай  горить,  наче  фрази  пророчі,
Ти  живий  у  серцях.  Ти  –  герой,  що  завжди  не  здавався.
З  рушників  на  стіні  усміхаються  з  ніжністю  очі,  -  
І  це,  мабуть,  той  знак,  що  Ти  тут  своїм  духом,  Тарасе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243933
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2011
автор: Halyna