Будуть сніги за снігами стривожено падати
І накривати загублені наші сліди...
Дивним мереживом і візерунками вабити
Буде мороз на прозорім, холоднім вікні...
Буде, скупою на фарби, розлука здаватися.
Втіхою зустріч впаде на старий клавесин!
Буде тихенько, навшпиньках, до нас підкрадатися
Вогник зелений нічного, міського таксі.
Вийду тебе проводжати у ніч хуртовиною...
Вітром колючим ущент розіб’ю циферблат!
У камуфляжі зими стану враз невловимою
І обертатиму стрілку «прощання» назад...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243113
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2011
автор: Мищенко Светлана