Ти – один

А  ти  будеш  один,
хоч  я  стільки  від  тебе  втікала,
Я  обдерла  до  крові
коліна  об  неба  граніт.
Мені  всесвіту  –  чуєш?
і  всесвіту  врешті  замало,
Щоб  забути  про  тебе...
Неправда,  що  вже  не  болить.

І  неправда,  що  час  щось  лікує  –
він  збільшує  рани,
Хоч  ковтаю  пілюлі  рокі́в,
місяц́ів  і  хвилин.
Ти  мене  повертав  –
нещасливу,  зрадливу...  кохану,
Ти  -  один!

Знов  лягає  життя
нам  з  тобою  –  в  свої  паралелі,
І  без  прочерків  долі,
та  що  нам  –  каміння  провин?
Я  в  найбільшому  пеклі
усе  ж  залишалась  твоєю,
Ти  –  один...

_____________________________________

плейкаст  AmriLaura:  
http://www.playcast.ru/view/1520936/59a81418daae125591fb1ea1c42d9f2112c72c97pl

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241813
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2011
автор: olya lakhotsky