Замислений, чи просто мало неба?
Закреслені думки на папірцях.
Сьогодні зорі світять не для тебе.
І душу знову вішаєш на цвях.
Примарливий, розчинений туманом,
Я не римуюсь з жодним із століть.
Для більшості я був лише обманом,
Для тебе ж - тільки правдою, на мить.
Розірваний, заплетений в повітря
Цей обрій не підкаже про біду.
Непроханий, незваний, наче вітер
Я знов не в твою душу увійду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2011
автор: Олександр Гриб