Самотність… Ні, не давить, не болить,
Лиш ледве-ледве на душі тяжіє…
Чого ж бо варта кожна щастя мить?
Чого ж бо варта найсвітліша мрія?
Перекладаю фрази, як книжки,
Формую рівні-рівні коридори.
Ось майже вже розпутались думки…
Ще мить – і моє серце заговорить.
Не варто, чуєш? Мабуть, лиш мені
Те зрозуміло. Може, й ні, не знаю…
Кого я знов побачу уві сні?
Чого ж бо варта фраза: «Я кохаю!»?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241547
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: Котенок