Коли відлуння пристрасті стихає…

Коли  відлуння  пристрасті  стихає,
І  серце  свій  шалений  стишує  пробіг.
Ти  обійми  її,  нехай  вона  лиш  знає  -  
Любов  пробачить  цей  приторно-солодкий  гріх.

Ти  обережним,  ніжним  поцілунком
Пробачення  за  все  тихенько  попроси.
Нехай  образа  з  таким  милим  подарунком
Забудеться,  і  не  псує  довершеність  її  краси...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241169
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Тетяна Весняна