Коли зійде не наше сонце…

Моя  свідомість  марить...  спека...
І  я  тону...у  самоті...
Чи  має  ліки  ця  аптека,
Від  божевілля...  не  у  сні??
Чи  має  серце  Невідомість?
Чи  є  кінець  в  Сансарі?  Є?
Не  повернусь  сюди!Натомість...
Віддам  думок  своє  кольє.
Коли  закінчаться  питання???
Де  зникне  сірість  людських  мас??
Чи  стане  цінним  ще  кохання???
Погляне  Істина  в  анфас??
Коли  зійде  не  наше  сонце,
Й  відчуєм  Небо  у  собІ...
Якщо  за  нас  хоч  хтось  помолиться....
То  ми  прокинемось...Нові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240791
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2011
автор: V.A.