Крутосхил на теплім боці балки
Отряхнувсь од затяжного сну.
Синьо-фіолетові фіалки
Зустрічають радісно весну.
Там, де ручаї стежки розмили,
У побляклій степовій золі
Сяють, наче очі твої милі,
Горнуться до матінки-землі.
Свіжість їхня бризкає до неба,
Запливає ніжністю в серця.
І в душі з'являється потреба
В цій красі - дарунку від Творця.
Вабить око, мов озерна заводь,
Спраглий цвіт, розлитий з краю в край.
Я й тобі пучечок на незабудь
Принесу, ти лише зачекай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240153
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.02.2011
автор: Вячеслав Романовський