Коли сонце проявить день
На чутливій поверхні ночі
Ми зустрінем себе серед нив
Швидкоплинномінливої мли
Та в своїх двійниках віднайдем
Неймовірно дитячі очі
І нестямно повіримо в них
Ледь отямившись на землі
І допоки наше чоло
Під осяйним проектора оком
Світловому дорівнює вік
І повіки сну не імуть
Ми з тобою живучі зело
Наше серце не знає пороку
Крізь екрани всесвітніх віх
Проляга промениста путь
Шерехтіння плівки не чуть
Виток світла як був снопистий
Глядача відчуваю зір
Вже туманиться в забутті
Світосяйну скрижаль понесуть
В світ де суть як весняне листя
Білі янголи у грозі
Блискавиці нічної путі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238927
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: Богдан Ант