«Шизік. Даун і каліка…»
Часто чути їм у слід.
Слово – сила є велика…
А серця в людей, як лід!
Ні, як камінь, краще так.
Бо той лід, не розстає.
Даун хоче на Гулак –
Там життя якесь, хоч є.
Люди гавкають на них.
Безсердечні і сліпі,
Не видять і гріхів своїх!
Не чують біль, бо ще й глухі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238572
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: Ярина Яра