Пора... Вже промайнуло літо.
Похмура осінь лізе на поріг,
та листя сиплеться несамовито
і скоро вже повалить сніг.
Вже відцвіла в саду шипшина,
що таємницю нашу знає.
Ви йдіть, - чекає Вас дружина,
Мене самотність знов чекає.
Я загорнуся в неї, як у мрію,
вона сильніша за відстані і час.
Лиш їй зізнаюся, що я кохати вмію,
що я кохатиму лиш Вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238485
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: Шипшинка