Та ж сама кава, той балкон
І крик душі з моїх вікон
І знову як тоді...
І сміх і сльози на лиці!
І знов листок паперу й олівець
Отак й життя проходить на нівець
І тільки про кохання у віршах
Для тебе пишу зі сльозами на очах.
Спогади... А чого вони вартують?!
Знаєш?!... Часом вже й вони дратують!
І вже коли немає сили я лягаю спати
Та ти навчився вже й у снах мене шукати!!
Та сама історія, ті самі слова...
І як не банально, та знову одна
Історія схожа, проте не така
Кава,балкон...Але тебе там нема!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238443
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: Tereza