Червоні маки (пам'яті героям Крут)

Червоніли  під  Крутами  маки...
Розцвіли  на  холоднім  снігу...
Вони  йшли,  щоб  за  Київ  вмирати,
Та  у  серці  плекали  весну...

Пломеніли  жаринами  квіти...
Як  ті  мрії  у  юних  серцях...
А  вони  були  майже  ще  діти...
А  вони  так  любили  життя!!!

Розцвітали  під  Крутами  маки...
Догоряли  свічки  їхніх  доль...
Не  злякались...  Ішли,  як  солдати
Під  град  куль,  під  пекельний  вогонь.

Триста  зір  спалахнуло  у  небі...
Триста  мрій  назавжди  відбули...
Триста  впало  в  червоні  замети...
Триста  їх  до  останнього  йшли...

Ще  не  соколи,  а  соколята...
А  в  серцях  —  недитячий  вогонь...
Ви  вбивали...  Не  вбили  їх,  кляті!
Вони  в  душах  народу  свого...

Ви  самі  розпалили  заграву...
Ви  роздмухали  гарно  її...
Ви  самі  собі  пастку  зладнали,
Ви  згоріли  у  тому  вогні!

                 *    *      *

Червоніли  під  Крутами  маки...
Вітер  тихо  у  неба  питав,
Що  за  зорі  засяяли  раптом?
Чом  багряним  тут  сніг  запалав?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237674
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.01.2011
автор: Marika