Любому братику*
Скипілась кров червоною каймою.
Повітря затхле сповнюється киснем.
Збігає час, і ніч біжить за мною.
Тримаю голову, а серце трохи стисне.
Зімнята шкір, зйовжене волосся.
Зсередини ідуть безмовні звуки.
Сплітати ноги втомі довелося.
А сон не йде ні в голову, ні в руки.
І десь не тут, думками розквітаю:
Обличчя посмішкою блисне раз-по-раз.
Ховаю очі, тихо позіхаю,
А наше тіло скаже все за нас.
Кусаю губи. Клавішами пальці.
Холодний подих тягне із вікна.
Сижу під лампою в коричневій майці
На власній тіні, доки не втекла.
До ранку ще недовго залишилось.
Пора очистити і тіло, і думки.
Чекає ліжко, щоб до нього притулились,
Й відправити, де світять маяки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237495
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 28.01.2011
автор: Іра Крижановська