НесвідомІ

Признаюсь  я  розбита
Сховати  нічого  незможу
Сиджу  плету  павутиня
І  ріжусь  нитками  свідомо
Здається  впало  небо
Звалилось  на  голову  сумно
Тримати  його  нетреба
Воно  і  без  тебе  безумне
Зірками  вкрило  ліжко
Твого  і  мого  бажання
Свідомо  тікаю  від  тебе
Та  ти  це  реальні  стражданя
Нічого  сховати  не  зможу
Нічого  вжей  незмінити
І  погляди  твої  ховаю
В  коробку  де  мрії  розбиті
І  крапки  повсюди  ставлю
Що  з  часом  з  них  коми  виходять
Невже  це  для  нас  назавжди
Серця  такі  несвідомі
Вбивали  себе  собою
І  методи  устарілі
А  може  махнем  рукою
Цілунками  знов  осіє

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2011
автор: ШуФлЯдКа