Стрічками-доріжками
Відлига по склу.
Тихо посміхаюся –
Згадую весну.
Струмками – калюжами
Розвезло доріжки.
Чобітки промокли
І замерзли ніжки.
Вітром завірюхою
По рожевим щічкам.
Знову шерхнуть краплі,
Замерзає річка.
Зима причалапала
Сніговою бабою.
Заскиглила жалібно
Віхолой незграбою.
На вікні мереживо
Сніжних візерунків,
Чудернацьких квітів,
Чаклунських малюнків.
Під легенький шурхіт
Танку – снігопаду.
Цвіт вишні примарився
З батьківського саду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236943
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.01.2011
автор: Валентина Курило