І це лиш мрія?

НазАвжди  забути
І  спокій  здобути.
Все  стерти  рукою-
І  здатись  без  бою.
Усе  зруйнувати-
Себе  покарати.
Когось  вберігати,
А  смерть  десь  послати!
Кудись  поспішати
І  щось  залишати.
Про  те  шкодувати-
Про  себе  мовчати.
Згадати  минуле,
Яке  вже  забула.
Навіщо?  Не  варто!
Бо  краще  зі  старту:
По  новому  жити,
Когось  полюбити-
Без  болю,  без  стрАху,
Без  сліз  і  без  краху,
Спокійно,  чарівно,
Без  помсти,  стабільно.
Зірватись  на  волю-
Ліпить  власну  долю:
Своїми  руками,
Без  Вас  і  не  Вами.
Історію  власну
Про  світле  й  прекрасне
Своє  існування-
Без  сліз,  без  страждання,
Де  можна  творити-
Себе  не  дурити.
І  бути  собою,
І  вже  не  з  тобою.
І  вже  не  твоєю,
А  тільки  своєю.
Прослухать  Нірвану-
Забувши  про  рани.
І  знов  не  мовчати-
Цей  вірш  розпочати...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236663
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.01.2011
автор: Кейтуня Панда