Чи криза то боки лоскоче?
Чи може жінка грошей хоче?
Нема зарплати та доходу,
Знайти роботу є нагода.
А діти вдома тата кличуть,
В кишені дірки вітром свищуть.
Та люба й мила жінка воркоче.
Та гучно вона дверима грюкоче.
То в світі вже нема фінансів,
Давно співають вже романси.
Горілка також варта більше,
Та з самогоном трохи легше.
Наш ВВП прямує в гору,
А я стою біля забору.
Піти додому? Жінка там,
Як дасть ганчіркою по бокам.
То враз і їсти перехочеш,
Що куме гучно так регочеш?
А сам додому що не йдеш?
В селі роботу не знайдеш.
То треба їхати у місто,
На нас чекають там навмисно.
Мітла, лопата чи кірка,
Така вже доля не легка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236447
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: Линник Анатолій