Одна за одною думки летять у вирій,
безкрайніми просторами життя.
Неначе журавлі у небі світло-синім,
складаються у ключ мого буття.
Та як не збитися, добратися до цілі?
У теплий край, де щастя і добро.
Їм зустрічаються в дорозі різні звірі,
але вони летять до бога всеодно.
Спочатку їх багато неймовірно,
але хто слабший, подає на дно.
І лиш сильніший обере дорогу вірно,
до цілі їм добратися дано.
Отак складеться світ думок прекрасних,
що видержать і грім,і дощ,і град.
Освітиться дорога сонцем ясним,
і прилетять вони ,у божий,райський сад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236198
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2011
автор: capusta