НЕ до ПЕРЕЖИТОГО

...  від  зими  до  зими  поспішають  незграбні  потяги,
вчитуюсь  в  себе,  дивуюсь  і  певне,  що  з  відчаю.
Бережи  себе  там  -  від  мовчань  і  осіннього  протягу-
наша  друга  зима  -  не  остання...я  ніби  засвідчую.


Переливами  кольору  ніжусь  в  твоїй  пам"яті.  Гематофобія  змушує  стрепенутись  і  забути  про  смерть,  а  небо  вже  торкається  волосся.  Жилося  досі  безбарвно  і  лише  бірюзові  слова  надсилались  тобі  з  щирістю.  Листівками  електронними  без  зайвих  почуттів,коли  ти  вкотре  хотів  мене  забути.  Зима...  Тоді  я  сама  відчула  твою  присутність  і  знайшла  тебе  на  фоні  рожевого  несмаку.  Втрутилась  у  зіркові  прогнози,  здобула  радість  таємничості  і  чекання.  Рання  байдужість,  спровокована  почуттям  провини.  Людина,  що  пересувається  моєю  уявою  тепер  на  грані  необхідності...

Лише  бракує  сміливості.


Аромат  кави  тамує  спогади  ненаситні,
тижні  невідомості  покаранням  найгіршим.
Перехожі  повз  мене  байдуже-привітні,
а  я  за  своєю  провиною...тільки  тихіше.
Кілометрами,наче  рубцями  по  тілу  -
затишок  засніжених  снів  із  торішнім  листям.
Молитовне  безсоння  до  тебе  хотіло,
поселило  навіки  в  старім  і  занедбанім  місті.
Щоб  твої  руки  до  зірок  торкались
і  нам  зосталась  лише  хвилина-
невпинно...



Потребувала  шквалу,  дикої  експресії,  а  й  справді  було  весело.  Так  лише  на  атракціоні,коли  вперше,а    потім  набридає.  Знаю  багато  істин,  сама  їх  безперервно  вигадую  і  втілюю  правдою.  Але  жоден  атракціон  не  замінить  подарунка  зими.  Зніми  маску  розчарування,  останніми  долі  не  бувають.  Ти  зафіксований  в  десятках  моїх  віршів,  які  ділити  з  кимось  не  доводиться.  Непідробними  сльозами,  лише  словами  можу  передати  краплю  тепла.  Принесла  тобі  зайві  турботи,  виступала  проти...спокою.  Синьоокою  зрадницею  тупотіла  на  вістрі  безмежності.  І  що  залИшилось?  Тішилась  твоїм  віршам,  тішусь  твоїй  присутності  і  зимі...

У  волоссі  кавове  мереживо-
стежимо  за  щастям  з  різних  сторін.
Один...  починай  і  завершуй  відлік,
виклик  спростовано...небо  дозовано...
клаптик  блакиті  зветься  дарунком-
обіцяним  трунком  стане  весна
та  спокій  не  бачить  дна.
Ковтай  і  чекай  снів  весняних-
люби  безперервно  свою  оману...
   ...листами...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236022
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2011
автор: Biryuza