Тобі не сняться більше ті казкові сни,
І серце стало зовсім камяне.
А на очах лиш капельки сльози,
Якби ти знав,що все пройде.
Якби ти знав про біль в її словах!!!
Якби заглянув хоч на мить у її сни!!!
Вона тепер живе на небесах,
І огортає твої плечі білими крильми...
Якби не ти,вона не знала б запаху весни,
Якби не ти,не знала б почуття палкого.
Вона навчилась зводити розведені мости,
І день без тебе був вже ні до чого...
Чи ти не знав,що час минає???
Що відлітають журавлі???
Ще імя є,на жаль,життя немає
Тепер ти бачиш лиш її тінь в імлі...
Вона була немов дитина,
Любила вранішню росу.
Була весела,лагідна і щира,
Ловила капельки дощу...
Не повернеш ти їй свої сонети,
Як і не поверниш їй свою любов...
Не задавай собі питання"А навіщо жити???"
Бо відповідь буде проста"Щоб покохати знов!!!"
А ти живи,життя не повториться!!!
У кожного воно лишень одне,
А про минуле Богу помолися...
Та біль..........тай біль в душі мине...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235022
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2011
автор: Лілея