Минуле знов поринає із безодні
Тягне за собою прояви думок
Про те, як рідні тобі люди
Зраджують і вводять у плачевний шок.
Як подаровані другом квіти,
В'януть лише тоді,
Коли ви ще не дорослі і не діти
Шукаєте різні шляхи.
Життя складне і така його доля,
Про це нагадують нам лиш квітки,
Хоч навіть на це божа воля
Та вбиваємо холодом в серцях їх ми.
І вони, хоч мертві, але відчувають,
Коли загнулась дружба або зацвіла,
Вони нам часточки радості дарують,
А ми своєю байдужістю викидаємо їх в смітття...
15.01.11рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234993
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2011
автор: Даша Піддубна