* * *

Не  пиши  мені  епітафій  –  мій  надгробок  покрили  плющі.
Не  кажи,  що  самотність  –  то  скарб,  бо  так  боляче  то  для  душі.
Не  цілуй  мої  губи  сухі,  бо  несила  надпити  водиці.
Не  нав’язуй  думки  не  свої,  бо  так  хочеться  правди  напиться.

Напиши  краще  прозу  в  віршах,  щоб  було  з  чого  спогади  скласти.
Розкажи,  з  чого  зроблений  сніг,  щоб  могла  я  пройтися  по  насту.
Поцілуй  у  зіниці  цілющі,  що  дають  найпростіші  одвіти.
Й  зав’яжи  мені  вузликом  руки,  щоб  на  шиї  їх  в  тебе  зігріти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234041
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Троянда Пустелі