Змиває дощ мою печаль на вікнах ,
Холодна осінь мені в душу зазира
І не тому , що вже немає днів тих світлих,
А лиш тому , що залишилась я одна.
Кудись спішать усе натомлені дороги ,
Чогось шукаючи збиває хтось шляхи
І лиш у мене зупинились збиті ноги
І лише я не можу далі вже іти.
Зриває вітер пожовтіле листя кленів,
Холодні краплі б*ють у вікна раз у раз
I ти не йдеш мабуть забувши вже про мене,
Але чому, тебе я згадую весь час ?
Десь промайне по небі люта блискавиця ,
Отруйні стріли ніби в серце уп*ялись.
Тепер я знаю , моя мрія не здійсниться ,
І наші погляди і долі розійшлись.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2011
автор: Конар