КОЗАЦЬКИЙ ПЕРЕГУК

Я  підкручую  вуса  рясні,
Їм  вареники  з  сиром  в  сметані
І  співаю  ті  ж  самі  пісні,
Що  і  мій  побратим  на  Кубані.

Не  летять  за  межу  камінці
Ні  з  його,  ані  з  мого  городу.
В  нас  -  одна  булава  у  руці,
Ми  одного  козацького  роду.

Чути  пахнуть  книші  у  печі,
Відрізню  позумент  на  жупані.
-  Будьмо!  -  крикну  з  коня  у  Керчі.
-  Будьмо!  -  крикне  козак  у  Тамані.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233957
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Галина_Литовченко