Я вірю в тебе!

Що  трапилось  з  тобою,  Краю  рідний?
Чому  ти  дав  себе  знаньбити  їм?
За  все  прожите  більшого  ти  гідний!
Помстись,  народе,  ворогам  своїм!
Повір  у  свОї  сили  й  свОю  волю,
Країна  вічних  сподівань  та  мрій-
Тебе  згубили  навіть  і  без  бою,
Розрушили  красу  і  образ  твій!
Всього  про  що  Тарас  писав  нестало:
Свободи,  що  відібрана  давно!
Важкі  часи  для  тебе  знов  настали:
Ми  пожинаєм  те,  що  нам  дано!
Як  таке  диво  можна  не  любити?
Країну  вітру  й  золотих  полів,
Країну,  де  душа  хоче  творити-
З  краси  якої  кожен  би  зомлів...
Навіщо  ж  руйнувати  Богом  дане?!
Де  світові  усі  дива  зійшлись!
Та  скоро,  Рідна,  час  і  твій  настане!
Вставай  на  бій,  Могуча,  і  помстись!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233588
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.01.2011
автор: Кейтуня Панда