Дош у сніг, сніг у дощ...Нескінченно відчутна тривога...
І даремність проблеми, і смертність сухих тротуарів...
Полум"яним згорає беззахисний ранок за рогом,
І незграбно зітхає промоклий асфальт від ударів...
Сніг у дощ...Знову сніг..У блуканнях думок вечорових
Перегорнеш сторінку десь там, на узбіччі одчаю...
Вже набридли давно монотонні непізнані лови.
Тіло хоче у душ, а душа вимагає чаю.
Перевернута сніжність..Думки...Ніжний острах утрати..
І юрбою кишить мабуть вщент переповнене місто...
Тут сьогодні так звично...І трішечки хочеться спати...
Ну а завтра - як завжди...Будильник..Без снігу..Без змісту...
Світанкова імла..У чеканні розтопиться острах..
Оберемки надій у глибини алей поспішають..
Обпікає долоні сплетіння із променів гострих...
Дуже зимно..Зимово...Будь ласка, налий мені чаю..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232942
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2011
автор: Єва Лавінська