Цей день настав, надіюсь, ти щасливий.
Чому ще мить мене не зачекав -
тепер цей сумнів не важливий.
А я ж надіялась, що зрозумієш і прийдеш,
але з тобою інша під вінець іде.
Ти не прийшов...
Мовчав. Моєї смілості чекав?
Та я ж казала: "Ти мене ще не пізнав".
Чому не бачив ти,
що я ховавалась в своїй мінливій мужності,
яка така крихка без мужнього надійного плеча.
Не зрозумів...
Так значить мало бути.
Тепер лиш треба все забути -
нічого, мовби, не було...
І все, що думалось у небуття пішло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232079
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2010
автор: Нічия