Я плакала тихенько уві сні,
схилившись над твоєю головою.
Та це ж не ти,наснився знов мені,
тепер ми плачем разом із журбою.
Я плакала тихенько уві сні,
тримала твої білі,ніжні руки,
що ароматами маїли знов мені,
тоді, мов тою лютою грозою.
Я плакала тихенько уві сні
і гладила твої я білі крила.
Ти ангел,ти ж на висоті,
а я,мов то загублене вітрило.
Я плакала тихенько уві сні,
крізь сльози мужньо я сміялась,
а ти, а ти дивився у вічі
і серденько моє тебе боялось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2010
автор: AnastasiaG