... яскрава прозорість крізь пальці краплями КАЗОК,
вичавлюєш з мене справжність та не вдається.
Русалячий хвіст розбиває бажання... ще крок
і я розіб"юсь на чекання, на небо, на скельця.
Там, де мушлі зберігають звертання до янгола,
де ти можеш чути мене, торкатись і вірити в море.
Ти ніколи не бачив падінь, а я боляче падала
і любила яскравість/тебе...нашу вічність прозору.
Я на відстані вулиць пробивалася світлом в кімнату,
торкалась твоїх очей і зникала... здається.
А тобі залишалось питати/не знати/чекати
і розбивати мене на проміння, на скельця...
здається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231376
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2010
автор: Biryuza