Бо «океан для тих, хто марить ним»

Я  впевнена,  що  буду  йти.  І  йтиму.
Хай  доля  зарахує  всі  ривки!
Не  просто  так  слова  кладу  у  риму.
Не  просто  так  стискаю  кулаки.

Я  снігом  застелю  Вам  простині,
А  спокій  залишу  собі  на  здачу.
Втоплю  цю  хибну  істину  в  вині
І  не  заплачу.  Більше  не  заплачу.

Верну  собі  своє,  а  ваше  –  вашим.
Грозою  неба  смуток  розіллю,
Бо  він  тепер  є  братом  моїм  старшим.
Пліч-о-пліч  з  ним  в  життєвому  бою.

Ось  рішення  прийму:  не  буде  зим.
Собі  ні  вам  не  буду  потурати.  
Бо  «океан  для  тих,  хто  марить  ним»,
Життя  для  тих,  хто  вміє  не  здаватись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231124
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.12.2010
автор: Марічка9