Квіти сохнуть просто так, бо своє вже віджили, краса вже померла, тому їм можна помирати. Нам треба жити, бо ще не все зробили, щоб просто померти!
в одній людині не можливо все знайти...а навіщо то шукання? Краще вже блукати темними лісами шукаючи неіснуючих грибів та заячу капусту чи на хмарах ходити по океану, подумки ковтати зорі, жарити лід, гасити полумя, тримати равликів, рвати медуз, ловити коників-стрибунців, співати у квітах, пити дощ, танцювати в небі, спати в повітрї, жити всюди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230051
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2010
автор: Ольга Шевчук