Тихим мороком падає ніч,
Укриває все снігом лапатим.
Я не можу забуть твоїх віч,
Я не можу тебе не кохати.
Я дивлюсь у вікно і чекаю,
Що постукає радісний сніг,
Я тебе іще дужче кохаю –
Як ніхто іще в світі не міг.
Я твоя вся, від серця й до скону,
До останньої краплі душі.
Поцілуй мене ніжно у скроні,
І свій погляд мені залиши.
Я не знаю як жити до ранку,
Я сумую, бо ти уже спиш,
Я зізнаюсь тобі на світанку -
Ніч тобою я мріяла лиш.
Вже ніяк не можу дочекатись,
Коли ж ти прокинешся? Молю!
Щиро хочу знов тобі зізнатись,
Що я ще сильніш тебе люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229335
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2010
автор: Лана Ніжна