Заблукало щастя в полі
відшукала його доля
повернула і загріла
бо то щастя любе й миле..
не пущу тебе я з хати
щоб світами не блукати
бо моє кохання щире
і для мене ти єдине...
нехай люди не мудрують
на кохання не чаклують
бо кохання то дар Божий
Жартувати з ним не можна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229197
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2010
автор: angel_v