Моя голова тупіша за біль, що іноді в грудях нагадує..
всі ми там будем!
Звичайно, але, скоріше за все,важливим є лише те , хто ти є,
зараз.
Я хочу в це вірити й буду, тому, не дивлячись на вищезгадану тупість і втому
ПОЗРИВАЮ ДАХ І СОБІ І ВАМ!
ВИГАДАЮ ТЕ, ЩО ЗМОЖУ ЛИШЕ САМ
втілити, виплекати й віддати Вам на поталу.
Вирішувати Вам далі..
Проковтнете; чи поживитесь мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228784
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2010
автор: Kora