Таких як він не мільйони,
таких як він більше не нема.
Серце його на пероні,
на тому де чекала вона...
Кожен вечір він згадує ноти,
що вони написали разом.
Не піде лягати у ліжко,
доки день не закінчить листом...
Кожен ранок дарує усмішку,
коли бачить він вираз лиця,
кожен день з ним кольоровий,
відкриваються наші серця...
Він - загадка, він не такий,
його щастя не дає нам заснути..
І ріки, і гори не сплять без пісень,
що не можна ніколи забути!
Без нього сумує смерека,
без нього не сплять горобці,
немає пісень без гитари,
що носить у лівій руці...
Колсиь світ зрозуміє,
що його ніхто не забуде,
його ніхто не замінить,
й другого такого не буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228194
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2010
автор: Alex Nic