Йдучи незнаним шляхом власного життя,
Куємо долю, щастя за яким живемо,
Життя прекрасне і скоро ми помремо.
Те все хороше йому немає вороття.
Збагнути треба чого ми хочемо від життя,
Одні хтять славно жити,
А інші хочуть все пропити,
Усі ми різні нас лише єднає
Наша рідна мова
Історія славетна та чудова
Держава незалежна – Україна, яка вмирає.
За десять років зрушень мало
Ми б жили краще, якби менше крало.
Можливо за сто років будуть жити краще
Для нас все втрачено життя пропаще.
2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228079
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2010
автор: sashassop