Заповіт

Жити  хочу  ще  багато  літ.
Тож  собі  напишу  заповіт.

Сам  собі  заповідаю:
Пити  більше  лише  чаю;
Пішки  по  Землі  ходити;
І  на  себе  лиш  робити.

Щоб  не  їздили  по  мені.
Брати  все  дурне  до  фені.
Скільки  дасть  нам  іще  Бог
Спати  з  жінкою  удвох.

Не  дивитися  новини,
Особливо  з  України.
Щоб  не  був  на  серці  щем.
І  не  мокнуть  під  дощем.

Кохавку  не  забувати.
Частіше  їздити  до  хати.
(Україну  жаль  до  сліз,
Особливо  там  де  зріс).

Марно  нічого  не  сидіти.
Пам*ятай,  що  є  ще  діти.
Не  сиди  ти  склавши  руки.
Є  у  тебе  ще  й  онуки.

Всім  їм  треба,  щось  то  дати,
А  щоб  дати  треба  мати.
Тож  нема  як  довго  спати.
Бери  в  руки  ти  лопату.

А  щоб  геть  не  забувати
Треба  щось  і  збудувати.
Чи  курник,  чи  щось  до  хати…
Потім  будемо  спочивати.

Головне,  щоб  був  здоровим.
І  як  піонер  -  завжди  готовим.
Досить  більше  вже  не  треба.
Цього  вистачить  із  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227592
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 09.12.2010
автор: Верба Владимир