Вже не треба на лоно природи
По натхнення все кинувши йти.
В моїм серці цвітуть пишно оди,
На які надихаєш лиш ти.
Промайнула осіння розлука,
Прикрашаю святкову сосну.
Новий рік нам у двері вже стука,
Але ти привезеш нам весну.
Я чекаю тебе, моя пташко.
Знаю, зустріччю мариш і ти.
Поодинці боротися важко
Й Божу іскру по світу нести.
Та пройшовши гартуючі кола,
Укріпляємо духу ядро
І знаходимо цвіт матіоли,
Й повні кошики Божих щедрот.
м. Переяслав-Хмельницький, 30.12.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226909
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: SergeL