Ти знову снігом запечалиш
цвітіння, що весніє лише раз,
морозом-немовлям обпалиш
зів'ялі пелюстки образ.
Відчиниш двері у кімнату,
торкнешся поглядом вікна,
розчиниш, наче каву гіркувату
некалендарну цифру тридцять два.
Нехай абсурд, нехай мовчання -
здоровий глузд ненаголошено болить,
а 32 грудня вже востаннє
колючим снігом защемить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225574
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2010
автор: Окрилена