Омиває береги бурхлива річка
І тече на південь стрімко,агресивно
Вється світом,немов синя стрічка
І радіє дню та сонцю сильно-сильно
А вода в ній кришталева,бездоганна
Там змальовано усе безмежне небо
І погода на дворі доволі гарна
Ну чого іще для щастя треба?
В далині пливе кораблик,білий-білий
Він не знає ні турботи ,ні печалі
І для нього світ іще такий привітний
Він не думає про те,що буде далі...
Що бувають на шляху й великі хвилі,
Вітер та вода лютують часто
Що не всі довкола такі милі
і будуються мости-не все прекрасно!
Лютує вітер,річечка співає
Шалені хвилі омивають береги
А вдалині кораблик пропливає
Ледь-ледь не зачіпаючи мости...
Кораблик наших мрій,пустих ілюзій
Не в силі зруйнувати ті мости,
Які для нас будують на майбутнє,
Або які будуємо і ми...
Це все пуста фантазія та мрія,
Таких річок насправді не буває
Вже майже зникла будь-яка надія
Проте кораблик все ще пропливає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225015
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2010
автор: Española Rosa