Ти знаєш, мені на душі так спокійно і весело,
Що настрій поганий сьогодні від мене в депресії
У мене для тебе вінок із осінньою позолотою,
У мене для тебе ночі без сну, а дні, як усе – за роботою…
Ти знаєш, я трохи сумую без тебе, і це насправді вимотує…
І поки зривається осінь своїм падолистиком,
У мене для тебе із крапель готове намистечко,
У мене для тебе любисток, і сонце в конвертику,
у мене до тебе думки і слова в круговертику,
і серце танцює для тебе то самбу, то щось з рок-н-ролю,
у мене для тебе доля – ти знаєш, для тебе я вірю в долю.
Ти знаєш, мені від тебе нічого не треба – анічогісінько,
Ні слів твоїх, ні зусиль твоїх, ні епітетів,
То просто думки мої навколо очей твоїх намотують вісімки,
І просто страшенно хочеться тебе випити,
Страшенно хочеться обіймати, волосся куйовдити,
Тебе оточити собою, увагою, теплотою і осінню,
Дозволити цілувати мене в чоло, і у очі, а ще – підтикати ковдру,
І бавитись пальцями у волоссі…
У мене для тебе ночі без сну, а дні, як усе – за роботою,
У мене немає тебе – і це насправді вимотує…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2010
автор: Ксенислава Крапка