Бог ангелом мене призначив!
Не знаю і навіщо, і чому?
Можливо, він тоді побачив,
Що все добро і світло я люблю!
Спустив на плечі хмари білі,
Щоб крила виросли пухкі
І я злетів у вись, у вирій,
Назустріч долі нелегкій!
З відкритим серцем, без обмежень,
Звертався щиро, від душі,
Не бачачи всіх застережень,
У холоді і на вогні.
Підтримував усіх правдиво
Словами, думками з тепла,
Щоб піднімалась світла нива,
Життя і чистого добра.
Вони, побачили загрозу,
Хто не від Бога на Землі,
І кинули на мене дозу
Своєї нечисті, брехні.
Прикрившись крилами пухкими,
Цей, перший, витримав удар,
Вони ж підступно знову били
І танув мій прощення дар.
Не витримав…Пробач слабого!
Підняв і я свого меча
Та відбиваючись від злого,
Почав рубати їх з плеча.
Повсюди крик на полі брані,
А переможців тут нема!
Кров, біль та рани рвані,
Усмішка нечисті і зла….
Вже чорні ворони кусають тіло.
Все ж обманули, затягли!
Стараюсь стати на коліно,
Щоб відмолити всі гріхи…
Бог ангелом мене призначив
І знаю і навіщо, і чому!
У темноті проміння світла бачу,
Без крил до нього вже лечу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222805
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.11.2010
автор: traven`