Буденним пером буденного дня,
Слово за словом виводячи криво,
Чорним по білому пише життя
Фантазії нашої вічнеє диво.
Із думки виходячи, істина вся
В матерію нашу вривається хтиво,
Власною долею пишем буття,
Буквами своїми творим красиво.
І, забуваючи звідки прийшли,
Знаючи тільки творення мову,
Набравши її десь з джерела,
Ми від народження свого втекли,
Шукали без нього землю десь нову,
Й з мрії до нас земля та прийшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222758
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 17.11.2010
автор: M.E.(nachtigall)