Ти живеш у своєму маленькому космосі.
Ти граєшся промінчиками різних світил.
Ти слухаєш сигнали цивілізації замість музики.
Замість домашніх тварин з тобою живуть сузір’я.
Вони бавляться і не покидають тебе…
Хіба що вдень…
Ти живеш у своєму маленькому космосі.
Ти будуєш повітряні замки з зірок.
Ти плетеш помаранчевого шарфика з сонячного проміння.
Замість друзів у тебе спогади
Вони доганяють тебе….
Хіба що вночі…
Ти живеш у своєму маленькому космосі.
Ти мрієш про нову зірку.
Ти звик до вічної осені.
Замість крові у твоїх жилах тече віскі…
Воно стане тобою…
Хіба що мрії…
Ти живеш у своєму маленькому космосі.
Ти зустрічаєш НЛО, яке вигадав сам.
Ти фантазуєш про дощ…
Замість дощу, тільки твої сльози…
Вони течуть з запухлих повік надто повільно…
Хіба що усміхнешся…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222162
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.11.2010
автор: Шалена помаранча Лорна