Морозний світанок прийдешнього дня
І натовп людей під вікном
Чого їм тут треба сьогодні зрання?
Штовхаються, стукають двері авто
Відчинені вікна – з них користі мало
В повітрі лиш сварки та сморід
Як завжди – цигарка і чашечка кави…
Тут ніщо не мінялось ніколи…
Не зальє кофеїн порожнечі,
що так любить проситись на волю
І прийду я, втомившись, надвечір…
і нарікатиму знову на долю…
ввімкну телевізор, покличу я друзів
хоч їм і на все наплювати
ілюзія знову… щоб тільки не сумно…
Прокиньтеся, люди! Я хочу кричати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221912
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2010
автор: NatalieFlower