Нажаль, а може й навпаки
Ми тільки друзі й годі
Але повір, пройдуть роки.
І ми підкоримось природі…
Я посміхнулась – ти застиг,
В очах твоїх застигла туга,
Подумай, може ти із тих..
Кого вона кохає, більш як друга!
Кого в вісні, так бачить хоче,
Ти не чекай її зізнання,
Тобі лиш вітер прошепоче,
Що це – не дружба, це – кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2010
автор: ПеРлИнА