Отак живемо…

Стоїть  народ  відстоює  ідею,
Та  не  народ,  а  наче  та  юрба,
І  кожен  голосно  так  піниться  за  неї,
І  водночас  усі  кричать  ганьба-ганьба.

Народе  мій  -  не  ту  стежину  вибрав,
Що  по  якій  сміливо  можеш  йти,
Твій  голос  в  тебе  клятий  уряд  видрав,
Тепер  нікуди  ти  не  зможеш  утікти.

Ти  може  трохи  вирівнявся  в  зрості,
І  на  коліна  вже  не  хочеться  ставать,
Та  ще  не  раз  промиють  твої  кості,
Аж  так,  що  краще  всім  нам  повмирать.

О  мій  народе  мені  тебе  шкода,
До  чого  нас  ця  влада  довела,
А  так  хотілося  щоб  ненька  Україна,
Хоч  трішечки...  та  й  розцвіла!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221399
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.11.2010
автор: Robin