Старенький щоденник, загублена сповідь
Дарує мені випадковості мить –
Безжалісно доля в минуле відводить
І згадка про юність як пісня дзвенить.
У вирій збираються зграї пташині,
Уже відлітають в далекі краї,
Іду по осінній барвистій стежині
І листя збираю, як дати свої.
Сміюсь і зітхаю, до купи складаю
Червоні і жовті, мов скарб золоті,
Та тільки, напевно, даремно шукаю
І логіку й правду і зміст у житті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221058
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2010
автор: Т.Столяренко-Малярчук