Знаєш,
кожного ранку, думаючи про сонце,
згадую твої руки.
Політ метелика творить дива.
Кожного ранку, чекаючи на потяг,
згадую твої губи.
Вітер доносить парашутик кульбаби.
Кожного ранку, танучи в обіймах,
згадую про сонце.
Потяг торохкотить порожнім черевцем.
Кожного ранку ласуючи поцілунками,
згадую про кульбаби.
На тремтячі пелюстки сідає метелик.
Кожного ранку... вдень, увечорі, вночі,
занурюючись у кокон,
мрію випурхнути яскравим метеликом,
відчувати трепет пелюсток,
мружитись від сонця,
ганятися за парашутиком кульбабки,
закохуватись у велику залізничну гусінь...
Знаєш,
кожного ранку, заглядаючись на сонце
думаю про тебе.
Метелики танцюють навколо нас...
09.11.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2010
автор: gala.vita